Кирилівка до війни: перлина Азова
Селище Кирилівка, розташоване на стику Запорізької області та Азовського моря, до 2022 року вважалося одним із найпопулярніших українських курортів. Завдяки зручному розташуванню між Утлюцьким та Молочним лиманами, а також косами Пересип і Федотова, Кирилівка приваблювала відпочивальників теплим мілким морем, протяжними піщаними пляжами та доступними цінами.
Щороку влітку сюди приїжджало понад 500–600 тисяч туристів із різних регіонів України. Курорт мав розвинену інфраструктуру:
- понад 400 баз відпочинку, приватних садиб і готелів;
- аквапарк, луна-парк та численні кафе й ресторани;
- можливості для сімейного та молодіжного відпочинку, лікування солоними лиманами й грязями.
Особливо популярною була Федотова коса, відома нічними клубами та сучасними пансіонатами, і більш спокійна коса Пересип – для сімей із дітьми.
Генічеськ – сусідній магніт для туристів
Не менш популярним був і сусідній Генічеськ на Херсонщині, розташований біля Арабатської стрілки. Завдяки цілющим сиваським грязям та гарячим джерелам, тут щороку відпочивало близько 300–350 тисяч людей. Туристів приваблювали недорогі ціни, розвинена приватна міні-готельна мережа та можливість поєднати морський відпочинок із лікувальними процедурами.
Генічеськ та Арабатська стрілка до війни були таким собі сімейним курортом, курортом для дітей. Тут було лагідне та мілке Азовське море.
Руйнування туристичної інфраструктури
З початком повномасштабної війни та окупацією частини Запорізької й Херсонської областей курортне життя зупинилося. Від 2022 року і Кирилівка, і Генічеськ перебувають під контролем російських військових. Це означає:
- небезпеку для життя – обстріли, мінування берегової смуги, присутність окупаційних військ;
- руйнування інфраструктури – значна частина готелів і баз відпочинку розграбована або використовується військовими;
- відсутність транспортного сполучення – офіційно дістатися курортів з підконтрольної Україні території неможливо.
Більшість власників готелів виїхали, а ті, що залишилися, не мають жодних умов для роботи. Будь-які спроби приймати туристів у зоні бойових дій є прямою загрозою для життя.
Чому туризм принципово неможливий
Курортна галузь потребує трьох ключових чинників: безпеки, транспортної доступності та економічної стабільності. Нині жодного з них на Азовському узбережжі немає.
- Безпека. Пляжі заміновані, присутні окупаційні війська, тривають обстріли.
- Доступність. Перетин лінії фронту неможливий, офіційні маршрути закриті.
- Економіка. Українські банки й сервіси не працюють, власники бізнесів не мають легального способу вести діяльність.
У такій ситуації будь-які «туристичні пропозиції» на окупованій території – це або пропагандистські заходи російської влади, або небезпечні авантюри, що можуть закінчитися трагічно.
Порівняння «тоді й тепер»
До 2022 року Кирилівка та Генічеськ давали роботу тисячам місцевих мешканців – власникам готелів, ресторанів, перевізникам, продавцям сувенірів. Сезонні доходи забезпечували життя цілих сімей протягом року. Нині ж регіон переживає економічний колапс: немає туристів, немає прибутку, інфраструктура руйнується або використовується військовими цілями.
До війни Кирилівка та Генічеськ були яскравими курортами Азовського моря, які щороку приймали сотні тисяч українців. Сьогодні ж регіон перетворився на небезпечну зону окупації, де немає умов для цивільного відпочинку. Поки триває війна, будь-який туризм тут неможливий – і з міркувань безпеки, і через відсутність елементарної інфраструктури. Відновлення курортів стане можливим лише після деокупації та масштабної відбудови узбережжя.
